Тема 15.ВИКОПУВАННЯ, СОРТУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ І ТРАШСПОРТУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Садивний матеріал у розсадниках викопують
переважно навесні, до розпускання бруньок, а також і восени.
Викопування та зберігання
садивного матеріалуі точки зору фізіології рослин, найкращим терміном
викопування садивного матеріалу є період їх відносного фізіологічного спокою
(після початку опадання листя і до початку інтенсивного сокоруху). При
встановленні строку викопування враховують біологічні особливості порід, умови
зберігання садивного матеріалу, забезпеченість розсадника робочою силою та
механізмами, прийняту сівозміну. Основними строками викопування є весна і
осінь. Викопані навесні сіянці і саджанці,завдяки більшій в цей період
коренеутворюючій здатності, краще приживлюються на лісокультурній площі, не
потребують тривалого зберігання. Навесні викопують більшість хвойних (за
винятком модрини) і неморозостійких порід (горіх волоський, айлант, акація біла
та ін.), а також березу повислу.
Для
викопування сіянців застосовують навісні скоби НВС-1,2 НВС-1,2М, викопувальну
машину ВМ-1,25, копач сіянців КСШ- 0,35, а також навісний викопувальний плуг
ВПН-2. Великомірний садивний матеріал викопують, окрім плуга ВПН-2,
викопувальним агрегатом АВС-0,6 викопувальними машинами ВВМ-1 і ВМКМ-0,6.
Процес
викопування проходить у два прийоми: підрізання коренів з одночасним
розпушуванням ґрунту робочими органами викопувальних знарядь і вибирання
сіянців та саджанців. Перший прийом виконується переважно механізовано, другий,
як звичайно, вручну(вибирання руками сіянців або саджанців).
Глибина
підрізання коренів 1-2-річних сіянців не повинна бути меншою від 25-30 см,
2-4-річних саджанців - 30-40, а 6-річних і старших - 50-60 см. Головною вимогою
до викопувальних знарядь є гостре заточування ріжучих органів, яке запобігає
пошкодженню кореневих систем під час викопування.
Сіянці викопують на глибину 25 – 30 см,
маломірні саджанці - на 40, середньомірні - на 40-70 і великомірні - на 70-130
см.
При
викопуванні не слід пошкоджувати коріння, штамб та крону, бо це погіршує якість
садивного матеріалу.
Вибирати
садивний матеріал потрібно у день викопування. Вибраний садивний матеріал
транспортують до місця сортування і прикопування або прикопують на полі для
тимчасового зберігання.
Одразу після
закінчення викопування і вибирання садивного матеріалу проводять його
сортування. Саджанці сортують на полі, але частіше на місці прикопування їх для
тимчасового або тривалого зберігання.
Вибраний садивний матеріал сортують, тобто
розподіляють викопані з грунту лісові сіянці та саджанці за якістю. Якість
вирощуваного садивного матеріалу оцінюють за діючими ГОСТ, ОСТ і технічними
умовами на сіянці та саджанці за породами для даного регіону. («Сеянцы деревьев
и кустарников: Технические условия. ГОСТ 24835-81»; «Сеянцы деревьев и
кустарников в Карпатах. Технические условия. ТУ 56 УССР 174-86».)
Вимірювальні інструменти: штангенциркуль,
лінійка, шаблон.
Під
час викопування і сортування садивного матеріалу не можна довго тримати оголені
корені на відкритому повітрі, бо при цьому пересихають і відмирають дрібні
корені, без яких рослини погано приживлюються або взагалі гинуть.
Сортування
сіянців проводять за допомогою шаблонів або попередньо підібраних модельних
рослин у спеціальному приміщенні або під наметом у захищеному від вітру місці.
Садивний
матеріал сортують згідно з діючими стандартами. Відсортований садивний матеріал
зв'язують у пучки: сіянці по 50- 100 шт., а саджанці - по 10,20 і 25 шт. Великі
саджанці та сіянці, які призначені для використання у власному господарстві, у
пучки не зв'язують.; До пучків садивного матеріалу прикріплюють етикетки, на
яких вказують найменування породи, вік, кількість сіянців, номер партії і дату
викопування.
При
тимчасовому прикопуванні зв'язаний у пучки садивний матеріал розкладають у заздалегідь
підготовлені рівчаки по 1000 шт. у ряду. Рівчаки викопують завглибшки 30-35 см
з однією похилою стіною, на яку укладають пучечки сіянців. Їх корені та третину
стовбурця присипають шаром ґрунту 10-15 см, злегка ущільнюють, а потім зверху
розкладають наступний ряд садивного матеріалу і т.д. У разі потреби прикопаний
садивний матеріал поливають або накривають огорожею, мішковиною або іншим
підручним матеріалом. Під час зберігання дотримують таких агротехнічних вимог:
місце прикопування повинно бути захищене від прямих сонячних променів і вітру;
коренева система повинна постійно знаходитися у вологому грунті; мають бути
забезпечені заходи щодо охорони сіянців від пошкодження гризунами, шкідниками
тощо.
Прикопка лісових сіянців (саджанців) - це
вкриття шаром грунту коріння і нижньої частини стовбурців лісових сіянців
(саджанців) у викопаних канавах глибиною 30-40 см (для сіянців) і 50-60 см (для
саджанців) для короткочасного зберігання на час проведення посадки лісових
культур або тривалого зимового зберігання (рис.1).
Осінньо-зимове
(довгочасне) прикопування сіянців, саджанців проводять на рівному підвищеному
місці. Садивний матеріал прикопують у рівчаки глибиною 50-70 см. Його
розкладають тонким шаром в один ряд на похилу, під кутом 45° у напрямку
пануючих вітрів, стінку. Корені і майже половину стовбурця присипають землею
шаром 20-25 см. Кожний шар ґрунту добре ущільнюють і поливають. Місце
прикопування захищають від гризунів рівчаком з прямовисними стінками завглибшки
60-70 см. Взимку на місці зберігання садивного матеріалу проводять
снігозатримування, а в районах з малосніжними зимами садивний матеріал
покривають щитами з осоки, шаром листя і т. ін.
Хороші результати дає зберігання садивного
матеріалу в поліетиленових мішках.
Рис.1 Схема зимової прикопки
сіянців
Способи зберігання садивного матеріалу
залежать від його типу, тобто має він закриту чи відкриту кореневу систему, та
від строку його зберігання. Основні способи зберігання сіянців та саджанців з
відкритою кореневою системою – це прикопка та зберігання за знижених температур
(в льодовнях, на спеціальних складах для зберігання, на снігу і т.ін.).
Снігові
льодники-холодильники організовують до початку весняних відлих, як звичайно, на
північному схилі шляхом ущільнення снігу товщиною до 1 м. Ущільнений сніг
накривають 0,5-метровим шаром сіна, соломи або листя. З настанням весни
садивний матеріал розкладають рядами на підготовлений сніг і укривають шаром
соломи завтовшки не менш ніж 20 см. Льодники-сховища влаштовують у кам'яних
сараях або погребах. Взимку до них завозять лід або сніг, який одразу добре
ущільнюють.
Дрібні сіянці з закритою кореневою
системою на місцях посадки звичайно довго не зберігають. Їх можна зберігати в
льодовнях, холодильниках, а садильний матеріал типу «Бріка» та «Брикет» – на
відкритому повітрі у вологому, затіненому місці.
Транспортують садивний матеріал всіма
видами транспорту – кіньми на возах, автомашинами, тракторами, залізницею,
водним і повітряним транспортом. При перевезенні на значні відстані
користуються вагонами-льодовнями, вагонами і автомобілями-рефрижераторами. На
одну 2,5-тонну машину можна навантажити 250-300 тис. шт. сіянців хвойних порід,
а листяних – 25-100 тис. шт.
При
тривалості перевезення садивного матеріалу менше 6 год вибрані з прикопки пучки
сіянців кладуть в транспортні засоби на шар м'якої соломи, тирси чи моху
корінням один до одного. Кожний шар пучків перекладають упаковочним матеріалом.
Зверху все покривається брезентом, мішковиною, рогожею чи синтетичною плівкою
та зв'язують мотузками.
При тривалості перевезення понад 6 год.
вибрані з прикопки сіянці упаковують в рогожі або солом'яні тюки. Корені
перешаровують вологим мохом, травою або м'ятою соломою. Тюки час від часу
поливають. До кожного тюка (маса не більше 300 кг) прикріплюють бірку, на якій
зазначають назву породи, сорт та кількість сіянців. Крім того, видається
посвідчення, в якому наводиться: назва і адреса розсадника, дата упаковки та
відправки, порода, вік, сорт, кількість сіянців та їх маса (брутто), номер і
дата документа, який видано карантинною інспекцією, місце збору насіння та
діючий ДСТУ.
Практична робота:
1. Сортування садивного матеріалу:
Тимчасово прикопані пучки сіянців виймають вручну, за вершину пучка з грунту,
струшують з них грунт і складають у затемнене приміщення для сортування на І і ІІ сорт. Сортування сіянців виконують згідно стандартів де довжина
сіянців І сорту має бути 20-30 см, стволик має бути рівним, добре рознмнена
коренева система; для ІІ сотру –довжина стволик -15-20см.
Вручну
розбираються пучки сіянців, зв жопомогою лінійки виміряють довжину кожного і
ділять на сорти, а також вибраковують сіянці що не відповідають параметрам. Відсортовані сіянці зв’язують у пучки по 50-100шт і знову
прикопують на зберігання
2.
Прикопування посадкового матеріалу: для тривалого зберігання сіянців вибирають прикопочну
ділянку на рівній місцевості. Викопують канавки глибиною 50-60см, переносять
сіянці і розкладають пучки під кутом 45˚ на бік пануючих вітрів. Коріння і
половину стволиків засипають шаром 25-30 см грунту. (рис.1)Кожен шар ущільнюють
і заливають водою.
3.
Відпуск посадкового матеріалу: За вершину пучків сіянці витягують, поверхнево
проводять огляд їхнього стану, витягують з пучків вибракувані(сухі,
пошкоджені)рослини. Пучки сіянців складають у відро або іншу тару, кореневу
систему заливають водою і передають для посадки в грунт.
Д/з: Опрацювати поданий матеріал.
Дати відповідь на питання:
1.
Назвіть
строки викопування садивного матеріалу.
2.
Як
правильно відсортувати сіянці.
3.
Методи
прикопування сіянців, терміни.
4.
Як
правильно транспортувати посадковий матеріал.
Немає коментарів:
Дописати коментар