Тема 17.1Роботи з підготовки лісових розсадників до посіву.
Агротехніка вирощування в лісових розсадниках
стандартного, біологічно здорового садивного матеріалу передбачає забезпечення
обов'язкового планового виходу його з одиниці площі базується на глибокому
знанні біологічних властивостей деревних і чагарникових порід.
СІВОЗМІНИ
В постійних
лісових розсадниках сівозміни - це основа високої агротехніки. Вони сприяють
відновленню і підвищенню родючості ґрунту та поліпшує її фізичні властивості.
Крім того сівозміни вносять відповідний порядок у плануванні при використанні
продукуючих площ розсадника. Під сівозмінами у розсаднику розуміють послідовне
чергування порід, які вирощують певний період та визначення розміщення їх на
площі з відповідною системою агротехнічних заходів.
Для
забезпечення родючості ґрунту в розсадниках виконують комплекс
організаційно-господарських агротехнічних заходів, які включають меліорацію
земель, якщо та потрібна, застосування науково обґрунтованих систем сівозмін,
добрив, основного та попереднього обробітку ґрунту стосовно конкретного стану
ґрунту, систематичну боротьбу із шкідниками, збудниками грибкових хвороб,
бур'янами.
Сівозміни у
шкільному і посівному відділеннях підбираються відповідно до природних умов,
стану ґрунтів. Господарські вимоги до сівозмін полягають в тому, що вони
повинні забезпечувати створення сприятливих умов для вирощування першокласного
садивного матеріалу.
Крім сівозміни
існує таке поняття, як культурозміна - чергування різних порід на одному полі.
Спочатку садять більш вибагливі породи.
Ротація
сівозмін - це період, впродовж якого всі культури і пар проходять через кожне
поле в певний час і в певній послідовності
ПІДГОТОВКА
ГРУНТУ
Правильний та
своєчасний обробіток ґрунту - це один з дуже важливих заходів високої
агротехніки в розсаднику. Він поліпшує агрофізичні властивості, водний,
повітряний і тепловий режим ґрунту, забезпечує знищення бурянів та шкідників на
полях. Обробіток ґрунту проводиться також з метою покращення умов для активної
діяльності аеробних мікроорганізмів і здійснюється на глибину розгалуження
основної маси коренів вирощуваного садивного матеріалу.
Після
викопування садивного матеріалу (восени чи весною) проводиться основна оранка,
з обертанням скиби. Глибина, оранки при основному обробітку ґрунту визначається
комплексом кліматичних і лісорослинних умов, типом і ступенем окультуреності
ґрунту, подальшим використанням поля. Наприклад, глибина оранки на
дерново-підзолистих ґрунтах 20-22 см, на сірих опідзолених ґрунтах - 22-25 см,
звичайних чорноземах - 25-27 см. Основний обробіток ґрунту проводиться також і
в паровому полі.
Наступна
система обробітку ґрунту зумовлюється видом пару: чорного раннього, звичайного
чи сидерального.
В нашому
випадку ми застосовуємо систему чорного пару, яка передбачає наступні операції:
лущенні стерні, восени глибоку оранку на зяб, ранньовесняне боронування, 4-6
культивацій для знищення бур'янів літом, ще одну глибоку осінню оранку,
повторне ранньовесняне боронування, передпосівну культивацію і боронування.
При розробці
технології основного обробітку ґрунту необхідно передбачити внесення
органо-мінеральних та інших видів добрив.
Головним
завданням передпосівного обробітку ґрунту є ретельний обробіток і вирівнювання
поверхні ґрунту, тому що при нерівностях і при наявності грудок ускладнюється
робота посівних агрегатів, виходить нерівно комірний посів. Тому необхідне
старанне розпушування ґрунту на глибину приблизно 5 см шляхом культивації,
боронування, шлейфування, а для посіву дуже дрібного насіння навіть коткування.
ДОБРИВА
Крім води для
утворення органічних сполук рослинам потрібні мінеральні речовини. Вважають, що
для мінерального живлення рослин необхідно понад 10 хімічних елементів.
Вуглець,
водень, кисень отримують з СО2 і Н2О та частково з атмосфери і ґрунту.
Елементи
мінерального живлення, які деревні рослини поглинають з ґрунту, ділять на 2
групи:
1
.Макроелементи - N, P, K, S, Ca, Mg, Fe- які використовуються рослиною в
значній кількості.
2.
Мікроелементи - Мп, В, Cn, Zn, Ma, Ca, інші.
Забезпечення
рослин поживними речовинами в лісових розсадниках регулюють внесенням добрив.
Внесення необхідне тому, що в ґрунті розсадника або первісно не вистачає
поживних речовин, або він постійно знаходиться в процесі експлуатації.
Добрива
поповнюють запас поживних елементів мінерального живлення в ґрунті, покращують
його фізичні властивості, нейтралізують реакцію ґрунтового середовища,
підвищують життєдіяльність корисних мікроорганізмів.
У деревних
розсадниках використовують всі види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні,
бактеріальні.
Вносити
добрива на поля сівозмін потрібно за певною системою, яка б забезпечила високий
рівень живлення рослин в продовж всього вегетаційного періоду.
Основою для
розробки системи застосування добрив є особливості росту та живлення окремих
видів рослин на різних станах їх розвитку. Ефективність добрив багато в чому
залежить від строків та способу їх внесення.
Добриво
відіграє важливу роль в живленні рослин. Взагалі ще більше загальної дози,
добрива, необхідні для створення сприятливих умов живлення тієї чи іншої
культури.
Основне органічне і мінеральне добриво вносять до посіву або
посадки під глибоку оранку. Органічні добрива, які вносять в поле сівозміни
найчастіше
представлені гноєм. Його
вносять під пар один раз, за ротацію сівозміни. Мінеральні добрива при
вирощуванні однорічних сіянців вносяться у полі чорного пару і у наступному
полі після викорчування однорічних сіянців.
Фосфорні та
калійні добрива можна вносити восени, азотні - навесні.
Д\з:
Опрацювати поданий матеріал. Дати відповіді на питання:
1. Що називають
сівозміною
2. Які заходи
виконують для забезпечення
родючості ґрунту в розсадниках?
3. Коли
вноситься основне органічне і мінеральне добриво?
4. Головне
завдання передпосівного обробітку грунту.
Тема 17.2Посів насіння лісових культур
Посіви бувають грядкові і без грядкові. Грядки влаштовують на вологих грунтах, що
погано прогріваються, де є небезпека вимокання і вижимання сіянців. На
дренованих ґрунтах застосовують безгрядкові посіви. Насіння висівають у рядки (борозенки).
Іноді практикують посів врозкид. Посіви в рядки шириною більш 5 см відносять до
широко- стрічкових, а при меншій ширині - до вузькострічкових. За характером
розміщення рядків посів може бути рядковим, коли борозенки розташовують порядно
(через 30-40 см), і стрічковим, при якому по 3- 6 борозенок зближують між собою
до визначеної відстані, і вони утворюють стрічки шириною до 1 м. Відстань між
стрічками 50-70 см.
У лісових
розсадниках посів хвойних порід часто здійснюється з використанням сівалок. При
цьому в стрічці найчастіше висівають 4-5 рядків шириною 12 см з відстанню між
їхніми центрами 25-30 см. Листяні породи висівають частіше за стрічковою 3-4 -
рядковою схемою в широкі рядки. Відстань між центрами рядків 30-50 см. На 1 га
стрічкового 3-5 - рядкового посіву приходиться від 20 до 33 тис. погонних
метрів посівних рядків.
У сосни
звичайної норма висіву насіння І класу якості 1,5 г на 1 пог. м при масі 1000
насінин 5,6 г, ялини звичайної - 1,8 г (маса 1000 насінин 5,1 г), модрини
сибірської - 3 г (маса 7 г). При використанні насіння II і III класів якості
хвойних порід норму висіву збільшують відповідно на 30 і 100 відсотків, берези
- на 50 і 100 %, а інших листяних порід - на 20 і 60 %. Роблять поправку на
масу 1000насінин, якщо вона відрізняється від середніх показників на 15 і
більше відсотків.
Глибина висіву
насіння залежить від цілого ряду факторів, основним з яких є розмір насіння.
Насіння берези, вільхи, тополі не заглиблюють в ґрунт, а лише присипають злегка
торфокрихтою чи опилками, рідше - ґрунтом. Крупніше насіння сосни звичайної,
ялини, модрини, горобини, жимолості висівають на глибину 0,5-1,5 см, насіння
акації, груші, калини, яблуні - 2-3, ясена, клена - 3-4, дуба і каштана - 5-7
см.
Практична робота:
1. Розмітка поля
на рядки і посів лісових культур: підготовлену площу ділять на 3 рівні ділянки
рівної довжини і ширини, в залежності від розміру площі. Натягують з країв
мірну стрічну і проточують межу ділянок.
Два чоловіка натягують мірну стрічку
за 5-10 см від межі ділянки по довжині, третій сапкою на 2-3см нарізає
борону. Дійшовши до краю ділянки
переставляють стрічку для нарізання наступного рядка шириною міжрядь 15-20-25
см. Зробивши 3-5 борозенок, проводять
посів насіння вручну з подальшим засипанням насіння землею і притопчуванням
рядків. Засіявши нарізані борозни , повторюють роботу з нарізання борозен і
посіву до краю ділянки.
2. Розмітка
ділянки на стрічки і посів лісових культур: Технологія нарізки борозен і посів
такий же як і при рядкових посівах. Але ширина міжрядь для хвойних порід при
нарізанні стрічок буває:
10-30-10=30-10-60
або 20-25-20-25-20-70-50
Д/з: Опрацювати вивчений матеріал.
Дати відповідь на питання:
1. Які бувають
посіви лісових культур.
2. Технологія
висівання хвойних порід за допомогою сівалок.
3. Норма висіву
сосни звичайної.
4. Від чого
залежить глибина висіву насіння.
Тема 17.3Роботи по догляду за посівами лісових культур
Догляд за посівами включає цілий ряд операцій. Відразу
після посіву дрібне насіння прикочують водоналивними катками (КВТ-1,4), а
крупніше - кільчастими катками і мульчують торфокрихтою, опилками чи компостом
шаром 1,0-1,5 см, сфагновим мохом чи соломою і лапником відповідно шаром 3-4 і
5-8 см. Після початку появи
сходів покривку з моху, соломи, лапника поступово послабляють, а потім знімають
з появою масових сходів.
Сходи липи,
ялини, ялиці, берези, тополі, сосни і деяких інших порід для захисту від опіків
кореневої шийки притіняють щитами, гілками, лапником чи соломою протягом 3-4
тижнів.
Ґрунт у
посівах утримують у пухкому і чистому від бур'янів стані. Для запобігання
утворення кірки розпушування починають до появи сходів і продовжують разом із
прополюванням протягом усього вегетаційного періоду. У першій половині літа проводять
3-5, у другій - 1-2 догляди. Глибину розпушування поступово збільшують з 3-5 до
8- 10 см. Для розпушування використовують легкі борони, культиватори
(КРСШ-2.8Л; КПФ-1,5 і ін.). При доглядах можна застосовувати гербіциди.
У посушливу
погоду проводять полив дощуванням. За вегетаційний період проводять від І - 2
поливів (ясена, клена) до 6 - 7 і більше (берези, тополі, вільхи, модрини,
сосни). При випаданні опадів більш 22 мм поливи не проводять.
Догляд за
посівами після появи сходів (догляд за сіянцями) спрямований на збереження
ніжних сходів після їх появи, створення близьких до оптимальних умов для
розвитку і росту сіянців, захист сіянців від несприятливих умов, шкідників та
збудників хвороб, отримання максимально можливої кількості стандартних сіянців.
Догляд за
сіянцями включає: затінення (побілку) сходів, прополювання бур'янів і
розпушування ґрунту, проріджування сходів, підрізання коренів, зрошення посівів
і боротьбу з грибковими хворобами та шкідниками сіянців.
Затінення і
побілку сіянців застосовують для захисту ніжних сходів від прямих сонячних
променів і можливих опіків кореневої шийки, послаблення нагрівання та зменшення
випаровування води з поверхні ґрунту з метою зниження інтенсивності
транспірації сіянців. У посушливих районах воно необхідне при вирощуванні
сіянців більшості хвойних порід, берези, вільхи, тополі, верби, липи, каштана
та деяких інших порід.
Для затінення
застосовують щити з дранки або плетені з гілок щити розміром 1,5-2 х 0,8-1 м з
просвітами, які складають близько 50%. Рідше для цього використовують солому,
очерет та деякі інші матеріали. Щити встановлюють з південної сторони посівної
стрічки вертикально або під кутом 35-45° до поверхні. При горизонтальному
затіненні щити встановлюють над посівами на висоті 35-50 см одразу після
масової появи сходів.
Тривалість
затінення, як звичайно, не перевищує 1-4 тижнів, лише деякі рослини потребують
більш тривалого затінення (липа - до серпня). При подовженні цього строку
сіянці слабо розвиваються. Затінення значно збільшує витрати на вирощування
садивного матеріалу та ускладнює механізацію догляду. Цього деякою мірою можна
уникнути при використанні природного затінення з дерев, що висаджуються з
південного боку посівних стрічок і служать для одержання насіння та живців для
вегетативного розмноження.
Розпушення
ґрунту та знищення бур'янів проводять, як звичайно, одночасно. Окремо
розпушують ґрунт для запобігання появи кірки після зрошення або дощу, а також
під час тривалих посух. Розпушення зменшує випаровування вологи і нагрівання
поверхні ґрунту.
У боротьбі з
бур'янами найбільш ефективним є поєднання хімічних та механічних доглядів,
причому першими проводять хімічні.
Проріджування
посівів проводять через 15-20 днів після масової появи сходів, залишаючи на 1 м
борозенки 100-150 сіянців хвойних порід і 40-60 листяних. При зріджуванні
(висмикуванні) сходів залишають найбільш розвинені рослини. Після зрідження
бажано зволожити посіви.
Підрізання
коренів необхідне для одержання сіянців з добре розгалуженою і мичкуватою
кореневою системою. Вона необхідна для порід із стрижневим коренем (дуб, горіх,
каштан, груша, яблуня та деякі ін.). Підрізку стрижневого кореня виконують
ножами спеціальної конструкції (ніж В.В.Малинковського) після появи у молодих
сходів перших справжніх листочків. Підрізання коренів на глибині 10-12 см
сприяє одержанню садивного матеріалу з добре розвиненою кореневою системою.
Цього можна досягти і пікіровкою, яку частіше застосовують при вирощуванні
підщеп плодових порід (яблуні, груші).
Боротьба з
грибковими хворобами та ентомологічними шкідниками включає профілактичні та
винищувальні заходи. До профілактичних заходів боротьби належать висока
агротехніка, яка забезпечує одержання стійких до несприятливих умов середовища
сіянців, та обробіток ґрунту, насіння, сіянців фунгіцидами, які запобігають
виляганню сходів від фузаріозу, пошкодженню шпильок сіянців хворобою Шютте та
іншими захворюваннями
ДОГЛЯД ЗА
САДЖАНЦЯМИ
Догляд за
саджанцями полягає в розпушуванні грунту і знищенні бур'янів.
Перше рихлення
- відразу після закінчення посадки із-за того, що в процесі посадкових робіт
грунт досить сильно ущільнюється. Подальші роботи - в міру необхідності.
Глибина розпушування в перші прийоми 7 - 12, в подальшому 15 - 16 см. Якшо
необхідно - полив. Викопка саджанців проводиться виключно викопочною скобою
НВС-1.2, або викопочною машиною ВМ-1.25.
Практична
робота.
1. Післяпосівне розпушування грунту: На
ділянках де проводили посів граблями розгладжують грунт впоперек посівних
борозен. При ущільненні грунту і утворенні грунтової кірки проводять додаткове
боронування ділянок граблями або легкими боронками.
2. Поливи
посівів: До появи дружніх і рівномірних сходів
за допомогою поливалок проводять полив дрібнокрапельним дощуванням. Для
поливу воду заготовляють завчасно, прогріту воду відрами заливають по
міжряддях, проводячи полив.
3. Догляд за посівами після появи сходів: Після
появи сходів лісових культур сапкими проводять розпушування грунту і знищення
бур’янів у рядках і міжряддях. Сапи повинні бути з добре загостреними лезами.
Д/з: Опрацювати викладений матеріал. Дати відповіді на
питання:
1. Які рперації
включає догляд за посівами.
2. На що спрямований догляд за посівами після появи сходів (догляд за сіянцями) .
3. Для чого
необхідне підрізання коренів у сіянців?
4. В чому
полягає догляд за саджанцями.
Немає коментарів:
Дописати коментар